Як підключити плавний пуск?

Для коректного підключення пристрою плавного пуску в мережу потрібно переконатися в сумісності технічних параметрів ланцюга і самого УПП. До них насамперед належать діапазон потужностей і номінальний пусковий струм. Потрібно враховувати, для запуску яких пристроїв призначене конкретне ППП (насос, ліфт, екструдерна лінія, інше) і на яку кількість запусків на годину воно розраховане.

Так, якщо обладнання планується запускати не більше 2-3 разів на годину (наприклад, насос), то для коректного підключення досить просто взяти ППЗ з номінальним струмом, що дорівнює або злегка перевищує номінальний струм двигуна. Якщо технологічний процес передбачає з десяток запусків протягом години (наприклад, екструдерна лінія), то тут для розрахунку потрібно також враховувати тривалість пуску, необхідне обмеження струму, наявність шунтуючого контактора. Якщо ж передбачається «рваний» темп роботи і пікові навантаження понад 30 запусків на годину (наприклад, ліфт), то слід зважити всі «за» і «проти» підключення УПП і частотного перетворювача.

Для корректного подключения устройства плавного пуска в сеть нужны также специальные автоматы. Суть процессов, сгенерированных УПП – снижение

Однак пролонговане в часі перевищення номінального струму, нехай і не набагато, звичайний автомат розцінює як аварійну ситуацію і відключає ланцюг. Суть роботи УПП: недопущення різких стрибків і не критичне перевищення номінального струму під час запуску. Саме тому для підключення потрібен автомат з можливістю програмування додаткового режиму плавного пуску. Або ж поставити в мережу автомат, номінальний струм якого дорівнює пусковому струму УПП. Окремим питанням варто розглянути підключення пристрою плавного пуску для двигуна, потужність якого вища, ніж потужність УПП.

Ранее было отмечено, что для корректного подключения УПП следует учитывать

Якщо слідувати правилам і рекомендаціям, які дано вище, можна уникнути дорогих ремонтних робіт, до яких доведеться звертатися в разі аварійної ситуації та отримання критичних пошкоджень обладнання.

Оптимальний варіант – не помилитися з підключенням пристрою плавного пуску, для цього можна скористатися типовою схемою підключення для конкретного виду ППП. Візьмемо, наприклад, досить поширену серію DS7. Схеми підключення розрізняються за різними вихідними параметрами. Відмінності схем підключення:

• За кількістю фаз електродвигуна (одно- і трифазні).
• За типорозміром пристрою плавного пуску (до 12, 32 або 200 ампер).
• За наявністю мережевого пускача (є/ні).
• За способом увімкнення двигуна (кнопкою або перемикачем).

Що стосується способу перемикання, то під час використання кнопок «Старт» і «Стоп» потрібне так зване проміжне реле, яке здійснює «самозахоплення» сигналу «Старт». Якщо використовується двопозиційний перемикач, то проміжне реле підключати не потрібно. Щодо використання мережевого пуску потрібно зазначити, що в разі під’єднання УПП першого типорозміру (до 12 ампер) необхідна окрема кнопка для мережевого пуску й окрема для УПП. У цього типу УПП відсутній сигнал зворотного зв’язку.

При дальнейшей эксплуатации сетевой пускатель следует включать первым, а УПП уже следом. У остальных типоразмеров устройства плавного пуска заложена функция обратной связи, поэтому отдельные кнопки для запуска УПП и сетевого пускателя не нужны. Серия DS7 взята для примера. При выборе других серий УПП также следует изучить их типоразмеры, учесть количество фаз и способ запуска двигателя и подобрать оптимальную схему подключения.